Відчуваю, що вже не вивожу це життя. Просто не знаю, як його правильно жити, як мотивувати себе робити дорослі кроки. Всі мої знайомі та друзі їх зробили, не завжди вдалі кроки, але зробили, і в результаті досягли омріяного результату. Їх життя має щасливе майбутнє завдяки цим крокам. Моє, нажаль, ні. Дуже за них радий, дивлячись, як черговий друг та знайомий одружується я не можу уявити себе на їх місці, ніби мені пороблено. Самооцінка падає ще нижче. Немає мотивації та підтримки через те, що не знайшов свою людину, яка б могла взяти на себе цю роль. Людину, заради якої варто було б робити дорослі кроки. Час спливає занадто швидко...
